Косоокість – це досить поширена офтальмологічна хвороба, особливо серед дітей 2-3-річного віку. При цьому стані одне або обидва ока відхиляються від центральної осі, і це стає видно неозброєним оком. Очі косоокої людини не можуть сфокусуватися на предметі, дивляться не в одну, а в різні боки.
< Косоокість буває співдружня і паралітичне.
За співдружньою косить то одне, то інше око, при цьому кут їхнього відхилення від центру майже однаковий. Цей вид цієї недуги найчастіше притаманний дітям, він пов’язаний із будовою ока, може передаватися у спадок.
Паралітична косоокість розвивається через пошкодження очних м’язів або через ураження зорового нерва. При паралітичній косоокості косить здорове око, а не хворе. Коли людина щось розглядає, її хворе око залишається майже нерухомим, а здорове, щоб усе побачити, значно відхиляється від центральної осі. /p>
Цю ваду обов’язково помітять оточуючі: батьки, вихователі, вчителі, колеги по роботі. Також у людини з цією проблемою може почати двоїтися в очах, у неї може бути запаморочення свідомості, сильний головний біль. Все навколо людина бачить плоским, а не об’ємним, зір стає гіршим.
Косоокість, що розвинулася в дитинстві, не вилікована може мати реальний вплив на психічне здоров’я людини, на порушення сприйняття навколишньої дійсності, на фізичний і розумовий розвиток дитини. , не варто забувати, що косооких дітей часто дражнять у дитячих колективах, що не може не залишити свій відбиток у маленькому серці. . Йдеться про раптове і сильне погіршення зору у хворому оці. У результаті людина залишається практично сліпою на одне око.
Діагноз «косоокість» може поставити лише лікар-окуліст, використовуючи якісне офтальмологічне обладнання. Якщо виявлено паралітичну косоокість, необхідна консультація і лікаря-невропатолога.
У лікуванні косоокості важливу роль відіграє оперативність. Потрібно розуміти, що ця хвороба ніколи не пройде сама собою, без медичної допомоги. У середньому курс лікування триває 2-3 роки, він потребує сумлінного дотримання всіх рекомендацій та постійного спостереження лікаря. Отже, до засобів лікування косоокості належать такі: Носіння спеціальних окулярів. Якщо розвивається синдром лінивого ока, хворий носить окуляри, один із шибок якого заклеєний. У таких умовах хворе око виявляється в умовах постійного навантаження, і його м’язи очей починають працювати краще.
< li>Оперативне втручання . Цей метод застосовують при паралітичній косоокості і тоді, коли терапія не дає бажаних плодів. Дуже важливо сумлінно дотримуватися настанов лікарів, і тоді проблема згодом піде в минуле.