У роботі представлено дослідження особливостей офтальмологічного статусу умовно здорових пацієнток після нарощування вій (60 жінок віком від 20 до 38 років) та розробка алгоритму корекції виявлених порушень. Тривалість носіння нарощених вій склала від 6 місяців. до 4 років, у середньому 1,4 роки. Виявлено, що для пацієнток з тривалим та частим використанням нарощених вій характерні скарги, властиві синдрому сухого ока та/або дисфункції мейбомієвих залоз; наявність структурних та запальних змін повік, включаючи високий відсоток розвитку заднього крайового блефариту (28,3%); порушення сльозопродукції з превалюванням підвищеної випаровуваності слізної плівки внаслідок дефіциту її ліпідного компонента (95%). Використання запропонованого алгоритму ведення таких пацієнток, який включав застосування тримісячного курсу щоденної гігієни повік із препаратами Теагель® (2 рази на день протягом 1 міс., потім 1 раз на день на ніч) та Теалоз® Дуо (2 рази на день протягом 1 міс. міс., потім за потребою), дозволило зменшити кількість скарг (у середньому на 70%), підвищити суб’єктивну комфортність (8,0 ± 0,6; p < 0,05), покращити стан повік зі значним зменшенням їх товщини та набряклості у 46,6% випадків, збільшити показники тестів Ширмера та Ширмера II (приріст склав у середньому 5,5 мм на тесті Ширмера та 4,6 мм на тесті Ширмера II (p < 0,05)) та показник часу розриву слізної плівки (в середньому на 10,8 с; p < 0,05).
Останнім часом все більшого поширення набуває косметична процедура нарощування вій (НР), під час якої за допомогою спеціального клею до власних вій кріпляться штучні із синтетичних волокон. Ця процедура з’явилася на початку XX століття в Голлівуді та стала популярною у всьому світі. На жаль, у більшості випадків вона проводиться фахівцями, які не мають медичної освіти, без урахування наявних протипоказань, що нерідко може призводити до виникнення ускладнень з боку органу зору.
У 2016–2017 роках. нами було проліковано 27 жінок після процедури НР, що супроводжувалась ускладненнями. Вік пацієнток – 19–41 рік, у середньому 26±3 роки. Приводом для звернення стали: поверхневий кератит (10 пацієнток, 37,04% випадків); алергічний кератокон’юнктивіт (8 жінок, 29,63% звернень); крайовий кератит (5 пацієнток, 18,52% випадків); опік рогівки (2; 7,41%); виразка рогівки та кератит з гіпопіоном — з 1 нагоди (3,70%) (рис. 1).
/85-1.jpg)
Лікувальні заходи включали: видалення нарощених вій; ретельну гігієну повік 2 рази на день (Блефаклін® — при переважанні інфекційно-запального компонента, Теагель® — при алергічному та запальному характері поразок); антибактеріальне, десенсибілізуюче, дезінтоксикаційне, протизапальне лікування, кератопротектори. Вихід — одужання.
Ускладнення після НР змусили нас звернути увагу на офтальмологічний статус здорових пацієнток, які часто використовують цю процедуру, та провести його аналіз.
Мета дослідження: вивчення особливостей офтальмологічного статусу умовно здорових пацієнток після нарощування вій та розробка алгоритму корекції виявлених порушень.
У дослідження включено 60 жінок у віці від 20 до 38 років, у яких планова НР проведена не більше місяця тому і які прийшли до офтальмолога на профогляд. Тривалість носіння нарощених вій – від 6 міс. до 4 років, у середньому 1,4 роки. Офтальмологічне обстеження включало: збирання анамнезу; біомікроскопію переднього відділу ока з дослідженням краю повік та проведенням компресійної проби; визначення стабільності слізної плівки (проба Норна); величини сумарної (тест Ширмера) та базальної сльозопродукції (тест Ширмера II – Джонса); оцінку суб’єктивної комфортності за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) від 1 до 10 балів. Отримані результати статистично оброблялися з використанням програми Microsoft Excel 2010, статистичного програмного забезпечення SPSS. ) виявлено короткочасні чи тривало існуючі симптоми сухості очей, відчуття печіння, роздратування, почуття стороннього тіла, почервоніння очей і «тяжкості повік», свербіж, сльозотеча на вітрі. Ступінь виразності скарг прямо корелювала з тривалістю носіння нарощених вій і частотою проведення даної процедури (частіше 1 раз на місяць) (r==0,91; p<0,05), а також зі ступенем вираженості змін повік і мейбомієвих залоз (r== 0,93; У зв’язку з тим, що нами відбиралися «безсимптомні» пацієнтки з НР з групи профоглядів або очі, що прийшли з іншою патологією, гострих токсико-алергічних реакцій у них не було виявлено. При огляді краю повік у всіх пацієнток відзначалося дифузне потовщення і набряклість повік різного ступеня вираженості, у 46,6% – «згладжування» ребра століття з наявністю відокремлюваного або лусочок. У 38,3% пацієнток – гіперемія і васкуляризація повік, у 30% – видима закупорка гирла мейбомієвих залоз, у 28,3% (17 пацієнток) – виражена гіперемія, потовщення, запалення заднього краю століття зі значними телеангіоектазії. Показники компресійної проби, тестів на сльозопродукцію та стабільність слізної плівки представлені у табл. 1.
/85-2.jpg)
< Враховуючи показники проб, діагностували дисфункцію мейбомієвих залоз (ДМЗ) у 95% жінок, а синдром сухого ока (ССГ) 1–2-го ступеня — у 60 жінок (100%). 28,3% обстежених було поставлено діагноз «задній блефарит». Отримані дані у кілька разів перевищують середню поширеність цієї патології в популяції, так і її частку при рутинному офтальмологічному прийомі [2, 3]. За даними літератури, патологія повік та ДМЗ різного ступеня вираженості можуть спостерігатися серед 40% осіб молодше 30 років, а блефарити складають 10% амбулаторного прийому офтальмолога [1]. При оцінці суб'єктивної комфортності за візуальною аналоговою шкалою середній бал у обстежених був 5,0±0,6 з 10 можливих, що говорить про низький комфорт. Закономірно, що найнижчі бали були у жінок з тривалим анамнезом НР, крайовим блефаритом і вираженою ДМЗ. наявність скарг, характерних для синдрому сухого ока та/або ДМЗ, причому вираженість скарг і симптомів прямо залежить від тривалості носіння нарощених вій, частоти процедур і ступеня ураження повік; - у всіх жінок з тривалим використанням НР відзначаються структурні та запальні зміни повік, включаючи високий відсоток розвитку заднього крайового блефариту (28,3%); 95% відзначаються виражені порушення компресійної проби, що, поряд зі скаргами та даними об'єктивного обстеження, дозволяє діагностувати ДМЗ;
—в усіх пацієнток відзначені порушення сльозопродукції з превалюванням підвищеної випаровуваності слізної плівки внаслідок дефіциту її ліпідного компонента.
Вивчення особливостей офтальмологічного статусу пацієнток з тривалим носінням нарощених вій і виявлені зміни дозволили алгоритм нормалізації стану повік.
Оскільки основними факторами ризику ускладнень НР та головною причиною скарг та симптомів виявилися ДМЗ, ССГ з підвищенням випаровування слізної плівки та крайовий задній блефарит, то доцільно застосування комплексних засобів, які зможуть діяти на основні ланки патогенезу всіх цих патологій З урахуванням можливого алергічного компонента у структурі ускладнень НР перевагу слід надавати гіпоалергенним засобам. На даний момент в арсеналі лікувальних засобів з’явилися два продукти для гігієни та нормалізації стану повік з багатокомпонентним складом і комплексною дією — Блефаклін і Теагель ®. Обидва вони використовуються як базисна терапія при ДМЗ, блефарит і при ССГ внаслідок дефіциту ліпідного шару. Оскільки Теагель® є найбільш гіпоалергенним, розрахований на 2 місяці застосування і може легко наноситися щіточкою для догляду за віями, ми віддали перевагу йому. Всім пацієнткам була рекомендована щоденна гігієна повік з використанням Теагеля – перший місяць 2 рази на день, потім 1 раз на день на ніч. Обов’язковим було прогрівання повік (40°С — 10 хв) і видалення за допомогою Теагеля®, потім масаж або самомасаж і обробка краю повік Теагелем® (включаючи область усть мейбомієвих залоз) ). Це сприяло спорожненню мейбомієвих залоз та нормалізації їх функції, відновленню ліпідного компонента слізної плівки, очищенню шкіри повік, зволоженню та підвищенню еластичності та тургору повік, покращенню кровообігу, що знижує рівень запальних та алергічних реакцій. Також у комплексну терапію включали інстиляції сльозозамінних препаратів 2 рази на день. Використовували Теалоз® Дуо — комбінацію трегалози та гіалуронату натрію без консерванту та фосфатів, що сприяє тривалому зволоженню, регенерації, відновленню природного балансу сльози та цілісності очної поверхні. Властивості біопротекції та відсутність ризику пошкодження епітелію дуже важливі для пацієнток з НР, оскільки вони мають підвищений ризик розвитку кератитів та кератопатій. Після проведеного тримісячного курсу щоденної гігієни повік з Теагелем (2 рази на день протягом 1 міс., потім 1 раз на день на ніч), застосування препарату Теалоз ® Дуо (2 рази на день протягом 1 міс., потім за потребою) у 56 пацієнток відзначено значне зменшення кількості скарг (у середньому на 70%); підвищення суб’єктивної комфортності (по ВАШ від 1 до 10 при першому візиті в середньому 5,0±0,6, після 3-місячного курсу – 8,0±0,6; p < 0,05); поліпшення стану повік зі значним зменшенням товщини, набряклості, відсутністю вираженої гіперемії повік у всіх пацієнток; зменшення числа пацієнток з відокремлюваним або лусочками повік (7,1% проти 46,6% на початку обстеження, p 0,05); відсутність видимої закупорки усть мейбомієвих залоз (0 проти 30%, p0,005). Діагноз заднього крайового блефариту був знятий у всіх пацієнток (0 проти 28,3%, p0,005). Значно покращилися дані компресійної проби (у 36 пацієнток з 1-м ступенем після використання Теагеля у поєднанні з масажем — перехід у 0-й ступінь). Поліпшилися показники тесту Ширмера та тесту Ширмера II: приріст склав у середньому 5,5 мм на тесті Ширмера і 4,6 мм на тесті Ширмера II (p 0,05). Зросли показники часу розриву слізної плівки (ВРСП) — у середньому на 10,8 с (p < 0,05), що може побічно свідчити про нормалізацію ліпідного шару слізної плівки та функції мейбомієвих залоз. Дані результати підтверджують високу ефективність застосованої схеми ведення пацієнток з НР і дозволяють розробити такі рекомендації: – обстеження в офтальмолога перед процедурою НР для виключення синдрому сухого ока, ДМЗ і наявності протипоказань; – контроль офтальмолога у процесі повторних процедур НР з використанням розробленого алгоритму догляду за віками та передньою поверхнею очей;
—– у разі виникнення скарг — звернення до офтальмолога з метою надання допомоги.
Таким чином, для пацієнток з тривалим та частим використанням нарощених вій характерні скарги, властиві синдрому сухого ока та/або дисфункції мейбомієвих залоз; наявність структурних та запальних змін повік, включаючи високий відсоток розвитку заднього крайового блефариту (28,3%); порушення сльозопродукції з превалюванням підвищеної випаровуваності слізної плівки внаслідок дефіциту її ліпідного компонента (95%).
Використання запропонованого алгоритму ведення таких пацієнток дозволило зменшити кількість скарг (у середньому на 70%); підвищити суб’єктивну комфортність (8 ± 0,6; p< 0,05); покращити стан повік зі значним зменшенням товщини та набряклості у 46,6% випадків; збільшити показники тестів Ширмера та Ширмера II (приріст склав у середньому 5,5 мм на тесті Ширмера та 4,6 мм на тесті Ширмера II (p < 0,05)) та показника ВРСП (у середньому на 10,8 с; p < 0,05).
Автори: Весніна Н.А., Копань Л.В. КУ «Криворізька міська лікарня № 9», м. Кривий Ріг, Україна