Недотримання обережності в побутових або робочих умовах може призвести до опіку очей. Влітку, найпоширеніша причина – ультрафіолетові промені. Небезпека в тому, що в більшості випадків надається несвоєчасна невідкладна допомога через незнання ознак травми. Розберемо, як запобігти виникненню опіку та надати першу допомогу при його виникненні.

Опік очей – це патологічний процес, що характеризується гострим травматичним пошкодженням очного яблука та придаткового апарату ока. Опік виникає внаслідок впливу хімічної речовини, променевого та термічного фактора.

Опіки очей можуть виникати як на шкірних покривах навколо очей чи повік, так і проникати на велику глибину, повністю пошкоджуючи око.

< h2> Причини

1. Термічний опік очей: виникає при контакті з високою температурою, наприклад, парою, киплячою водою, газами або розплавленим металом. Найчастіше пошкодження виникає на поверхневих структурах ока та шкірних покривах.
2. Хімічний опік очей: істинно критичний стан і потребує негайного надання допомоги. До основних речовин, що провокують опік, відносяться луги та концентровані кислоти. При опіках лугами процес ушкодження може виявлятись через 48 годин (у деяких випадках і через 72 години). Відбувається це внаслідок перевищення глибини некрозу у величині області безпосереднього контакту з хімічною речовиною. опіку очей

   При легкій стадії опіку з’являється біль у пошкодженому оці, очне яблуко стає гіперемованим, а тканини набряклими. Постраждалі скаржаться на затуманення зору. При середній тяжкості на шкірі повік з’являються пухирі та ерозії на кон’юнктиві. Тяжка форма опіку характеризується некрозом повік, набряком кон’юнктиви та освітою. на ній плівки. На останній стадії захворювання утворюється великий некроз повік та кон’юнктиви, рогівка повністю каламутніє. /p>

   Діагностика

   Діагностика спрямована на визначення причини опіку та стадії ушкодження тканин. Тому лікар проводить такі обстеження: оцінка гостроти зору; УЗД; офтальмоскопія; лабораторні аналізи крові; /li>

3. біомікроскопія з забарвленням флуоресцеїном, з метою виявлення ерозивних пошкоджень рогівки.

Лікування

Лікування починається з надання першої невідкладної допомоги потерпілому. Потрібно промити очі великою кількістю проточної води. У тому випадку якщо масивний опік додатково необхідне застосування медикаментозної терапії: антидоти, дезінтоксикаційна терапія, інфузійна терапія з плазмозамінниками.

З метою усунення больового синдрому призначаються знеболювальні та протизапальні препарати, наркотичні анальгетики, а також антибактеріальні. Хірургічний метод лікування застосовується при тяжких формах опіку. І включає проведення пластики повік та кон’юнктивальної оболонки, пересадку рогівки.

Після лікування опіку, важливо надалі використовувати очні краплі (замінник слізної рідини), з метою виключення розвитку синдрому сухого ока.

При виникненні опіку головне не відкладати надання необхідної допомоги на потім, адже це може коштувати людині зору.