Під час вагітності організм жінки під впливом гормональних змін повністю перебудовується на новий лад. Активізується обмін речовин, створюється маточно-плацентарне коло кровообігу — все це позначається на життєдіяльності організму, у тому числі на органах зору. Справа в тому, що кровотік в очному яблуку пов’язаний з рештою кровообігу в організмі. З другого триместру вагітності жінка відчуває систематичну зміну тиску – вона, як правило, знижується. Через зменшення тиску кількість крові, що надходить до очей, знижується. Якщо вагітність супроводжується пізнім токсикозом або гестозом, то порушення кровообігу стають ще помітнішими. Відчувати їх жінка може вже з 28–32 тижнів вагітності.
За статистикою близько третини вагітних жінок страждають на короткозорість. Якщо у жінки діагностовано міопію високого ступеня, для неї формується індивідуальна тактика ведення вагітності. Нерідко міопія визначає особливий тип розродження.
При рівному фізіологічному перебігу вагітності ступінь міопії зазвичай не змінюється. При виникненні ускладнень, таких як пізній токсикоз, можливе посилення короткозорості на кілька діоптрій – від 2 до 5. Причина – набряк речовини, що міститься в кришталику, та зміна кривизни кришталика. Через набряк речовини в кришталику на тлі гестозу зростає проникність його капсули для води, в результаті він збільшується в розмірах, а його поверхня змінює форму. Через такі зміни рефракція ока порушується і виникає міопія. Незабаром після пологів патологічні перетворення зникають, і очі знову набувають здатності бачити. Зір повертається до показників, які були до вагітності.
Серйозніша проблема може виникнути, якщо має місце ускладнена короткозорість. У цьому випадку уражаються структури очного дна — зокрема сітчаста оболонка.
Усім вагітним жінкам необхідно хоча б один раз за вагітність відвідати офтальмолога. Як правило, гінеколог або терапевт видає направлення до офтальмолога наприкінці першого триместру. Під час огляду лікар виконує офтальмоскопію. Перед цим він здійснює максимальне розширення зіниці – виконує так званий медикаментозний мідріаз. Якщо під час огляду виявляються патологічні порушення в області очного дна, пацієнту призначається лазерна коагуляція, що відмежовує. Це пов’язано з тим, що під час вагітності високий ризик відшарування сітківки. Що таке лазерна коагуляція? Лазерна коагуляція — найбільш ефективний спосіб профілактики відшарування сітківки під час вагітності. Водночас ця процедура є найменш травматичною. Своєчасне проведення цієї процедури знижує ризик відшарування сітківки у кілька разів. Якщо після проведення лікарських маніпуляцій стан пацієнтки покращується, приймається рішення про можливість природного розродження.
У сучасних клініках коагуляцію виконують з використанням аргонового лазера. Ця технологія вважається найбільш ефективною, оскільки дозволяє стабілізувати дистрофічні процеси на тривалий термін.
При міопії середнього та високого ступеня огляд жінці необхідно відвідувати офтальмолога у кожному триместрі вагітності. Рішення про вибір варіанта розродження приймається на 36–37 тижні, виходячи зі стану здоров’я майбутньої мами.
Зв’язок ступеня короткозорості та тяжкості периферичної дистрофії сітківки на сьогоднішній день не доведений. Тому неможливо робити висновок про ризик розвитку офтальмологічних ускладнень під час пологів лише на підставі міопії. Існує думка, що при міопії не більше 6 діоптрій, можливо природне розродження, а при більш значних відхиленнях рефракції потрібно виконувати кесарів розтин. Дане твердження не цілком вірне.
Під час природних пологів жінка відчуває підвищене навантаження на серцево-судинну систему. Внаслідок цього збільшується ризик гемодинамічних катастроф. До них відносять, зокрема, прогрес дистрофії периферичної області сітківки. При проведенні кесаревого розтину жінка не тужить, що зменшує ризик проблем із серцево-судинною системою. Показанням для штучного розродження з точки зору офтальмології є реальна загроза відшарування сітківки або її розриву під час пологів. якісне лазерне лікування сітківки зменшує ймовірність появи офтальмологічних проблем під час пологів. Сітківка стає більш стійкою до зовнішніх впливів. Як наслідок, після лазерної коагуляції жінку допускають до самостійних пологів.