Гіпертонічна ангіопатія сітківки – це окремий випадок ураження судин всього організму при артеріальній гіпертензії.

Що таке артеріальна гіпертензія та в чому її небезпека?

Артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба є хронічним захворюванням, головною ознакою якого є тривале та стійке підвищення артеріального тиску. Про артеріальну гіпертензію говорять при систолічному тиску, що дорівнює або вище 140 мм рт.ст. та/або при діастолічному тиску, що дорівнює або вище 90 мм рт.ст. надходження з їжею калію та магнію. При цьому йдеться про, так звану, есенціальну артеріальну гіпертензію, при якій відсутня явна причина підвищення артеріального тиску. , підвищення функції щитовидної залози або надниркових залоз, прийом лікарських препаратів, захворювання центральної нервової системи тощо.

Однак, есенціальна артеріальна гіпертензія виставляється практично в абсолютній більшості випадків підвищення артеріального тиску, порівняно з симптоматичною гіпертензією.

Тривале підвищення артеріального тиску призводить до зміни структури стінки кровоносних судин, порушення кровообігу в усіх органах і тканинах організму, викликаючи порушення функціонування різних органів, а потім і важкі ускладнення. У цьому, власне, і складається драматизм ситуації – за дуже високої поширеності захворювання відсутнє розуміння значущості контролю артеріального тиску, постійного прийому лікарських препаратів, що знижують артеріальний тиск, що веде до серйозних ускладнень – інсульту, інфаркту міокарда та ранньої смертності.

В даний час артеріальна гіпертензія вважаються однією з хвороб цивілізації.

Ангіопатія сітківки при гіпертонії

Гіпертонічна ангіопатія розвивається внаслідок тривалого підвищення артеріального тиску.

Для Ангіопатії характерно поступове прогресування та певні стадії: функціональні зміни характеризуються звуженням артерій та деяким розширенням вен, в результаті незначно порушується мікроциркуляція, при цьому існуючі зміни визначаються тільки при ретельному огляді очного дна. Потім функціональні зміни переходять в органічні, при цьому змінюється структура стінки артерій – вони товщають, заміщаються сполучною, тобто рубцевою тканиною. При цьому артерії стають дуже щільними, порушуючи кровопостачання в сітківці, а також відтік крові по венах через їх здавлення, тому що в сітківці артерії лежать над венами. обмежені ділянки набряку сітківки, а також крововилив через порушення мікроциркуляції та відтоку крові по венах. Артерії при огляді виглядають звуженими, з характерним блиском через ущільнення стінки, а вени розширеними та звивистими. Стадія ангіоретинопатії виникає через порушення функції сітківки під впливом критичного порушення мікроциркуляції – на очному дні виявляються так звані м’які ексудати – ділянки мікроінфаркту, що розвинувся при місцевому порушенні кровотоку, а також тверді ексудати – жирові відкладення тканини сітківки, що розвиваються при вираженому порушенні мікроциркуляції. Також погіршуються всі наявні до цього зміни – артерії виглядають ще більш звуженими, набряк сітківки і кількість крововиливів також збільшуються. При цьому ще більш виражено знижується зір з високою ймовірністю його безповоротної втрати. Крім того, можливі різні ускладнення, що виникають при порушенні кровопостачання та структури кровоносних судин. Насамперед, гострі порушення артеріального кровообігу, тобто оклюзія центральної артерії сітківки або її гілок. Порушення венозного кровообігу – тромбоз центральної вени сітківки або її гілок. . Все це вкрай тяжкі ускладнення, що ведуть до різкого, значного та практично безповоротного зниження зору.

Прояви гіпертонічної ангіопатії

Навіть за досить виражених органічних змін у кровоносних судинах зір може залишатися досить хорошим.

Періодично може відчуватися затуманювання зору за рахунок коливання рівня артеріального тиску. Зниження зору виникає при пошкодженні центральної області сітківки за рахунок набряку, крововиливів, жирових відкладень, порушення кровотоку або ураження зорового нерва. Діагностика Діагностика гіпертонічної ангіопатії заснована на наявності встановленого діагнозу артеріальної гіпертензії у поєднанні зі змінами кровоносних судин, сітківки, а на пізніх стадіях і зорового нерва. очного дна – флуоресцентна ангіографія, при якій стають чітко видно всі судинні зміни. тобто зниження артеріального тиску. Отже, спостерігаючи за станом судин очного дна, офтальмолог може сказати, наскільки ефективно у пацієнта компенсована артеріальна гіпертензія.

Якщо виникають крововиливи в сітківку, порушення мікроциркуляції додатково застосовують препарати, що покращують кровотік і мікроциркуляцію, судинорозширюючі засоби. У разі виникнення судинних ускладнень також потрібне відповідне лікування. Лікування в цьому випадку проводять у багатопрофільному стаціонарі, де поряд з офтальмологами допомогу пацієнтові нададуть суміжні фахівці.