Будь-які порушення зору у людей з хронічними захворюваннями обміну речовин і судин не можна залишати поза увагою лікаря, оскільки ризик раптової сліпоти у них різко збільшується. 1. Серед усіх хронічних захворювань на цукровий діабет найчастіше дає ускладнення на зір. Діабетична ретинопатія розвивається через порушення обміну речовин в організмі, що веде до утворення зайвих судин у сітківці. Особливість цих судин у тому, що вони дуже ламкі, а розрив кожної такої судини призводить до мікрокрововиливань у сітківці та загибелі клітин, що відповідають за сприйняття кольору. Причому навіть якщо людині вдалося нормалізувати рівень цукру в крові, зміни на сітківці все одно відбуватимуться. Тому хворим на цукровий діабет слід стежити за здоров’ям очей особливо ретельно. 2. Підвищений артеріальний тиск руйнує капіляри, що забезпечують киснем сітківку. На виражених стадіях гіпертонічна ретинопатія призводить до незворотної втрати зору. Проте, зазвичай, зір погіршується дуже повільно, тому важко діагностується лікарями у поліклініці. Грамотний терапевт, крім препаратів для нормалізації тиску, намагається призначати препарати метаболічної терапії для покращення обмінних процесів у головному мозку та сітківці. Сітківка – це периферична частина головного мозку, тому все, що корисне для головного мозку, корисне і для сітківки. Різкий стрибок артеріального тиску може призвести до тромбозу центральної вени сітківки та до масивного крововиливу в сітківці. Для того, щоб зберегти людині зір, лікарям доводиться видаляти частину ока — склоподібне тіло. Якщо цього не зробити, крововилив може призвести до фіброзних змін і відшарування сітківки. 3. Атеросклероз призводить до закупорки центральної артерії сітківки та інфаркту ока. Людина може засліпнути за лічені хвилини. Але якщо при інфаркті серця можна відновити кровотік до м’язової тканини і через досить тривалий час, оскільки є інші судини, які постачають серцевий м’яз, то при оклюзії центральної артерії сітківки, якщо протягом півгодини не відновити кровотік, можна говорити про необоротну загибель сітківки. Так нервові рецептори ока залежні від кисню. 4. Запалення нирок – гломерулонефрит – зустрічається рідше, але також небезпечно для зору. Це захворювання призводить до зміни обмінних процесів, у сітківці ока накопичуються відкладення у типовій формі зірки, що для офтальмолога є симптомом ниркової причини ретинопатії. Відкладення цих речовин на сітківці призводить до загибелі нервових клітин. І часто пацієнти з такою проблемою скаржаться на випадання полів зору: бачать чорні плями на кольоровій картині. 5. При порушенні функції щитовидної залози (аутоімунному тиреоїдиті) ендокринна ретинопатія – не рідкість. Ще до того, як у хворої людини з’являється помітний зоб, оточуючі помічають, що людина рідше моргає, її очі «викочуються» назовні і між райдужкою і верхньою повікою з’являється склера, яка в нормі не помітна. Справа в тому, що жирова клітковина, що вистилає простір за очі, стає дуже щільною, здавлює зоровий нерв і виштовхує око вперед. Зір знижується внаслідок атрофії зорового нерва. 6. Органічні ураження мозку можуть стати ще однією причиною різкого погіршення зору. Часто буває, що мікроінсульт протікає без серйозної мозкової симптоматики, без паралічів та парезів, але хвора людина скаржиться на випадання полів зору. Пацієнти звертаються за допомогою до офтальмолога, але насправді причина порушення зору – у локалізації крововиливу у мозку. Пухлини мозку, розташовані в потиличній частині, а особливо пухлини гіпофіза, здавлюють зорові шляхи в мозку, що призводить до випадання полів зору. Визначити причину порушення зору у випадках може допомогти лише магнітно-резонансна томографія. У пацієнтів з будь-яким із цих захворювань рекомендується проходити обстеження у офтальмолога з оглядом очного дна не рідше 1 разу на рік, оскільки, в більшості випадків, зміни на сітківки не дають про себе знати довгий час, і втрачається дорогоцінний час, коли можна ефективно допомогти і запобігти катастрофі на очному дні.